Відповідно до статті 43 Конституції України кожна людина має право на працю, тобто, можливість заробляти собі на життя роботою, яку вона вільно обирає, або на яку вільно погоджується.

   На сьогодні не поодинокі випадки, коли роботодавці не укладають, а наймані працівники не наполягають на укладенні трудових договорів. На жаль, чимало громадян живуть днем нинішнім, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним «вигодам». Тому все частіше доводиться стикатися з таким негативним явищем, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин, тобто «нелегальної» зайнятості.

  Причому треба зазначити, що працівник, який погоджується на таке працевлаштування, повністю позбавляється соціального захисту. Адже пенсія у майбутньому нараховується тільки з офіційної заробітної плати. При зверненні громадян до Пенсійного фонду з питань оформлення пенсій часто виникають питання щодо обчислення страхового стажу. Інколи виявляються факти не зарахування деяких періодів до страхового стажу. Слід зауважити, що на сьогоднішній день, зареєструвавшись на веб-порталі Пенсійного фонду України, кожна застрахована особа має можливість контролювати свою зарплату та майбутню пенсію, перевіряти факт сплати внесків та суму, з якої вони перераховуються.

  Якщо працівник не уклав трудового договору, а лише усно домовився з роботодавцем, то в разі порушення його прав на трудові гарантії, довести свої права навіть у судовому порядку буде дуже важко.

  Роботодавці також повинні бути зацікавлені в оформлені трудових відносин, адже трудовий договір є двосторонньою угодою між найманим працівником та роботодавцем, де право однієї сторони відповідає обов'язку іншої. Використання «тіньової» зайнятості призводить до позбавлення роботодавця права вимагати виконання роботи належним чином, підпорядкування найманого працівника внутрішньому трудовому розпорядку, режиму роботи,  можливості покласти на працівника матеріальну відповідальність, тощо.

  Оскільки не оформлення належним чином трудових відносин з найманими працівниками є порушенням законодавства про працю, то діючим законодавством передбачено не лише адміністративну відповідальність за такі дії роботодавця.

  Зауважимо, що змінами до статті 265 КЗпП України не лише визначено перелік порушень та збільшено розмір штрафів, а й конкретизовано осіб, які несуть відповідальність, а це - посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю.

  Тому звертаємося до всіх роботодавців, які використовують найману працю, з проханням усвідомити свою відповідальність перед працівниками та легалізувати трудові відносини у відповідності до чинного законодавства.

  Однак без свідомості самих громадян, які повинні наполягати на узаконенні своїх конституційних прав на працю шляхом обов’язкового укладання з роботодавцем трудових договорів це питання в повному обсязі не може бути вирішено.

  Сьогодні кожен працівник сам мусить вирішувати, що є найголовнішим – жити одним днем, чи мати впевненість у завтрашньому дні та отримувати певні соціальні гарантії.