Артему Савченку
А ти хоч зрозумів, що ти – ГЕРОЙ?
Що захистив сьогодні Україну.
Що на вівтар життя своє поклав,
А тіло – в темну і затісну домовину.
Чи відчував ти страх в останню мить
Ніхто вже не дізнається ніколи.
Бо ті, хто міг хоч щось розповісти,
Мабуть що, повторили твою долю.
До дому дуже довго добиравсь
Щоб мріям рідних помогти здійснитись.
Вернувся ти ГЕРОЄМ молодим
Щоб із Денисом душами зустрітись.
На жаль не на землі, а в небесах…
І серце рветься на шматки від болю.
Таким як ти не страшно помирать,
Віддаючи своє життя за волю.
Автор: Олег Клітинський