Завідувач Сумівською сільською бібліотекою Алла Майструк разом із користувачами бібліотеки відкрила Сумівську бабусину скриню, у форматі загально бібліотечного етнопроекту «Скарби бабусиної скрині» . Присутні поринули у світ невіданого та чарівного, всього, що ховає ляда бабусиної скрині. Юні панянки із зацікавленістю розглядали кожен предмет, бо то ж є частка людського життя, сімейного родоводу. Бібліотекар розповідала про кожен предмет, його історію та призначення, щоб молодь не забула хто ми. Щоб знати якого ми роду необхідно відновлювати забуте та призабуте для історії, для нашого майбутнього покоління, бо як говориться в прислів’ї «Нема мови і традицій – немає нації в цілому».
Найбільше дівчаткам припало до душі - намисто. Намисто – одна з найдавніших традиційних прикрас України. Українки завжди були дуже вишуканими, а тому слідкували за модою і особливо цінували прикраси. Вважалось, що вийти на вулицю без намиста, те ж саме, що вийти голою. Тому в кожної газдині була велика кількість прикрас та стрічок. Сумівчанки мали у своїй скрині намисто із коралів, та так звані баламути. Прекрасні, працьовиті дівчата зачаровували своєю красою, а намисто їм в цьому допомагало. Якби ми все розмаїття традиційного українського намиста назвали при наших прапрабабусях спрощено «коралі», вони подивилися б на нас, як на «відсталих» від моди – те саме, що ми б назвали кольє ланцюжком. Бо пацьорки відрізняються від коралів, а гердани – це зовсім інше, ніж дукачі.
Прикраси завжди виконували дві функції – захисну та інформативну. Оберегові та ритуальні прикраси носили лише на тілі: обручки, браслети, хрестики. Ну а ті, що носили поверх одягу, красномовно говорили про достаток господаря: шість ниток коралового намиста, наприклад, коштували, як пара волів. Чим заможнішою була жінка, тим більше ниток намиста носила і тим більші намистини нанизувала. Багачки могли собі дозволити по 10-15 ниток, бідніші дівчата носили не менше 2-3 шнурівки коралів.
З плином часу та моди намисто змінювалось за формою, кольором, своїми матеріалами. Але залишилося як невідємна складова образу українки.
Окрім пізнавальної мети цей проект має ще і виховну складову. Він виховує повагу до дорослих, шанобливе ставлення до літніх людей, до речей , пам'ять яких безцінна. Маємо шанувати наше минуле і передавати пам'ять про нього наступним поколінням. Запрошуємо переглянути відео презентацію «Скарби бабусиної скрині» із Сумівки, яку підготувала Алла Майструк, а також завітати до бібліотеки, де про кожен скарб українського народу можна дізнатися багато цікавого і корисного.
Людмила НІМЧУК
Директор КЗ «Бершадська бібліотека»
