Виставку персоналію «Родіон Скалецький – світоч мистецтва Вінниччини» презентувала КЗ «Бершадська бібліотека» з нагоди 124 –ї річниці з дня народження нашого земляка, композитора, диригента Родіона Скалецького.
Родіон Андрійович Скалецький народився 23 листопада 1899 року в селі Михайлівка Бершадського району Вінницької області. Початкові знання здобув у церковноприходській школі, де навчився музичній грамоті, згодом був переведений до Ольгопільської двокласної школи. Перебуваючи в лавах Червонокозачої армії він не залишає своєї праці на музичній та педагогічній нивах. Період становлення Скалецького-композитора припадає на 1920–1930 роки. У 1923 році стає студентом одразу двох навчальних закладів: історико-філологічного факультету народної освіти і диригентського відділу музично-драматичного інституту в м. Одеса.
Після закінчення педагогічного інституту Родіона Скалецького було направлено у м. Тульчин Вінницької області вчителем мови та літератури у трудову школу № 2. Саме у цьому місті композитор активно розгортає свою творчу діяльність – організовує дитячий хор, відновлює роботу Тульчинської капели. Родіон Андрійович Скалецький пише для капели хорові твори, але передусім намагається продовжити те, що розпочав Микола Дмитрович Леонтович. Головною метою роботи капели стала саме популяризація української народної пісні.
Працюючи виключно на музичній та педагогічній ниві, композитор не міг навіть уявити, що це комусь могло би стати на заваді. Проте настали трагічні часи сталінських репресій. У ніч на 23 листопада 1932 року, саме напередодні дня народження, Родіона Андрійовича Скалецького було заарештовано Тульчинським райвідділом ГПУ та відправлено до м. Вінниці.
Три довгих місяці перебував Р. Скалецький під слідством в обласному відділі ГПУ. Серед звинувачень фігурує не дивний для того часу факт замовлення у 1929–1930 роках спеціальних костюмів для капели – вишитих українських народних строїв. Так, «за проведення контрреволюційних ідей і через хорову діяльність» Родіона Скалецького звільняють з керівництва і висилають разом із сім’єю за межі України до Курської області в містечко Валуйки. (З тавром «ворога народу» композитор ходив аж до смерті.
Незважаючи на тавро політичного злочинця, Родіон Скалецький стає директором народної середньої школи в селі Насоново Валуйського району Курської області. Хист організатора і диригента проявився й тут, далеко від Батьківщини. Вже у 1935 році він зупиняється в місті Верхнє Лисичанського району на Донбасі. У цьому невеликому містечку він викладає мову, літературу та музику. У 1936 році Скалецький переїздить до Полтави. Саме в цьому місті проявляється талант Скалецького-вчителя.
Лише у 1944 році родині Скалецьких вдалося повернутися до рідного села Михайлівки. Власне тут, на Вінниччині, і починається найбільш плідний, зрілий період творчості Родіона Скалецького, він починає активно працювати на хоровій ниві.
З 1981 року Родіон Андрійович разом із дружиною живуть у столиці. У березні 1984 року Родіона Андрійовича не стало. Його поховано в Києві на Лісовому кладовищі.
«Репресії, заслання, злет мистецький –
Всього вділила доля – і сповна…
Живе у пісні Родіон Скалецький,
Його шанує рідна сторона…»
Запрошуємо завітати до бібліотеки для ознайомлення з світлинами та літературою про творчість славетного митця.
Юлія МАРШУК
Бібліограф-краєзнавець
КЗ «Бершадська бібліотека»
