Бібліограф-краєзнавець Комунального закладу «Бершадська бібліотека» Юлія Маршук підготувала відеопрезентацію «Неординарна особистість Казимира Малевича» з нагоди 145-ї річниці від дня народження українського живописця, прославленого в жанрі авангардизму, імпресіонізму, футуризму, кубізму, засновника супрематизму.
Казимир Северинович Малевич народився 23 лютого 1878 року в Києві. Його батьки, Северин і Людвіка Малевичі, були етнічними поляками, і він був хрещений у римо-католицькій церкві. Його батько був директором цукрового заводу. Казимир був першим із чотирнадцяти дітей, хоча лише дев’ятеро дітей дожили до дорослого життя. Родина часто переїжджала, і більшу частину дитинства Казимир провів у селах України. До 17 років жив на Поділлі (Моївка), Харківщині (Пархомівка, 1890–1894[14], Білопілля), Чернігівщині (Вовчок, Конотоп). Вважають, що аматорським малюванням К. Малевич почав займатися в Конотопі, де його родина мешкала у 1894—1895 роках. Малювати вчився у Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі (1895–1897). Захоплювався селянською вишивкою, оздобленням стін і печей.
З 1896 по 1904 рік Казимир Малевич жив у Курську. У 1904 році після смерті батька переїхав до Москви. Навчався в Московському училищі живопису, ліплення та зодчества в 1904-1910 роках і в майстерні Федора Рерберга (1904-1910).
У 1914 році Малевич виставляв свої роботи в Салоні Незалежних у Парижі. У 1915 році Малевич заклав основи супрематизму. Він опублікував свій маніфест «Від кубізму до супрематизму». У 1915-1916 рр. разом з іншими художниками-супрематистами працював у селянсько-ремісничій кооперативі в Скопцях і селі Вербовка.
Малевич цікавився аерофотозйомкою та авіацією, що привело його до абстракцій, натхненних або отриманих з повітряних ландшафтів. У 1927 році він поїхав до Варшави, а потім до Берліна та Мюнхена на ретроспективу, яка зрештою принесла йому міжнародне визнання. За часів сталінського режиму творчість Малевича вважалась їх різновидом «буржуазного» мистецтва, що не може виразити соціальні реалії. Як наслідок, багато його робіт було конфісковано, а йому було заборонено створювати та виставляти подібне мистецтво.
Малевич помер від раку 15 травня 1935 року. На його могилі поклали білий куб, прикрашений чорним квадратом.
Особистість і творчість одного з яскравих представників авангардного мистецтва через більш ніж півстоліття продовжує викликати суперечки у мистецтвознавців і розбурхує уми сучасників. Одні підраховують багатомільйонну вартість його картин на міжнародних аукціонах, інші – приходять в подив, розглядаючи його геометричні композиції. Багатьох поціновувачів мистецтва цікавлять дивовижні факти з життя автора “Чорного квадрата”, засновника одного з напрямків авангардного мистецтва, таємниці його квадратів і загадкової назви “супрематизм”.
Запрошуємо переглянути відеоролик та ознайомитись з неординарної творчістю яскравої особистості Казимира Малевича.
Юлія МАРШУК
бібліограф-краєзнавець
КЗ «Бершадська бібліотека»
Посилання на Ютюб https://youtu.be/u1Kk7Pkhp-8
