Бібліотечні заклади Бершадської міської територіальної громади продовжують реалізацію онлайн-проекту «Світлописи минулих літ».  Поташнянська сільська бібліотека провела  пошукову краєзнавчу роботу, зібрала та систематизувала старі світлини.  Бібліотекар Юлія Халіна  підготувала відео презентацію  «Поташнянські трудівниці.».  

Чорно-білі  фотографії знайомлять нас із мешканцями села Поташня, що багато років  трудилися у місцевому сільському господарстві (колгоспі). Нелегкі то були часи, особливо після Другої світової війни.  Через нестачу тягової сили використовували на оранці корів, обробляли землю сапами та  лопатами. Збирали урожай теж у складних умовах: обмаль було с/г техніки, не вистачало робочих рук. Та все-таки жінки до 25 жовтня щороку справлялись з польовими роботами.

Спочатку  у  с. Поташня було два колгоспи. У 1953 році  колгоспи об’єднались у один під назвою «Перемога». Відтоді виробництво сільськогосподарської продукції колгоспу дещо зросло, цьому  сприяла низка факторів: машинно-тракторний парк поповнювався технікою, багато колгоспників закінчили курси механізаторів, а також були сформовані жіночі ланки.

У 1956 році  ланки були невеликими, у них працювало  до 7 жінок (на «Дубині» було 7 ланок).  На початку 60-х ланки укрупнили до 20-35 жінок. Переважно це були молоді, завзяті дівчата, які важко працювали, багатьох тодішня влада відзначала державними нагородами.  Відзнаки мали   поташнянські ланкові: Малішевська Галина Герасимівна – «Засамарська» ланка; Корпан Марія Миколаївна – «Осадьбівська» ланка; Чаплюк Афанасія Іванівна; Скляр Ганна Степанівна – «Дубинська» ланка; Яланецька Анастасія Кіндратівна; Борисюк Ольга Костянтинівна - овочева бригада; Шиндир Надія Іванівна- ланка буряководів; Демчук Марфа Єфемівна - ланка №3; Тертус Ганна Тодосіївна- ланка «з-за церкви»; Яланецька Ніна Луківна  - городня бригада; Кондрацька Варвара Іванівна- «Дубинська» ланка.

У 60-70-х роках швидкими темпами йшло будівництво в господарстві та у приватному секторі, розширилась у селі мережа доріг із твердим покриттям, завершено будівництво дитячого садка, побудовано новий тік, корівники, свиноферми, будинок культури, магазин, школа, машинний гараж, конюшня, зерносховище.

Важко працювали  тоді сільські жінки, адже, щоб отримати профвідпустку, потрібно було мати 180 вихододнів і ще два тижні відпрацювати взимку на молочно-товарній фермі (у 80-х роках). Але знаходили час для відпочинку: їздили на екскурсії, брали участь у художній самодіяльності, святкували обжинки, святкували весілля та дуже красиво співали на полі під час роботи.

У жовтні 1999 році колгосп «Перемога» реорганізовано у ТОВ «Поташнянське», згодом  на ВАТ «Явір-Агросервіс», на виробництві почались покращення.  ВАТ «Явір-Агросервіс» працює  у с. Поташня і до тепер. Багато введено новітніх технологій, закуплена нова с/г техніка, яка замінила важку працю жіночих ланок.  Тепер  у селі сезонно працює  одна ланка (із 7 -10 жінок),.

Розглядаючи старі  фотографії  ми намагаємось повернути старше покоління у молоді роки, а молодшому поколінню показати який працелюбний  і талановитий  український народ. Які красиві наші жінки, а ще побут, одяг, звичаї, традиції наших земляків.  У старих світлописах  життя нашого суспільства, трагедії й перемоги українців, пам’ять про яких збережено попри всі зусилля російського свавілля через роки і віки…

 

 Людмила НІМЧУК

 Директор КЗ «Бершадська бібліотека»