Народився 09 лютого 1998 року у с. Бирлівка Бершадського (нині Гайсинського ) району.
Навчався у Бирлівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. У школі Сергій був активним, щедрим, відповідальним, вірним товаришем, відкритим, правдолюбом, оптимістичним та сміливим. Відмінником не був, та став не формальним лідером, часто брав на себе відповідальність за чужу провину ( зі слів першої вчительки Шарко О.П.).
Сергій займався греко-римською боротьбою, отримав статус «Кандидат у майстри спорту України» - це і спонукало його вступити у 2013 році до ліцею.
Під час навчання у ліцеї Сергій брав активну участь у змаганнях, неодноразово займав призові місця. Закінчивши Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, Сергій продовжив професійну підготовку у Національній академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Ще навчаючись отримав медаль «Захисник України» та медаль «Учасник військового параду у 2018 році.
Після закінчення академії (2020) направлений на службу у військову частину м. Чернігова у першу окрему Сіверську бригаду в механізований батальйон. Був командиром третього взводу. За зразкову службу лейтенанта, командира взводу 1 ОТБр Сергій Пантелюка командування відзначало подяками та грамотами. Під час служби в Чернігові направлений в зону АТО. Через 6 місяців повернувся в м. Чернігів. Нагороджений медаллю «Учасник бойових дій в зоні АТО».
Він дуже поспішав жити і я лише зараз розумію чому все так,– розповіла мати Світлана Пантелюк.
Навчаючись в академії, Сергій Пантелюк познайомився з командиром Сергієм Телушковим. Вони разом того дня давали відсіч російському ворогу під Рівнопіллям. Сергій Телушков загинув на місці. Командир взводу лейтенант Сергій Пантелюк разом зі своїми бійцями зустрів колону танків поблизу Рівнопілля (Чернігівщина), зумів знищити бронетехніку ворога та зупинив наступ. Отримав важке поранення ніг під час відбиття нападу колони противника, що йшла зі сторони Білорусі, біля с. Рівнопілля на Чернігівщині та за декілька годин помер у лікарні. Цього ж дня дружина народила йому дочку, яку він так і не встиг побачити. Але вона точно буде пишатися батьком, справжнім героєм та відважним захисником України. Дівчинку назвали Міланкою. Вона народилася в один той самий час, коли не стало батька. «Міланка маленька копія свого батька”, - розповідає мати Світлана Пантелюк. Він був таким добрим і веселим, всі його так любили, і будуть любити завжди.»
Указом Президента України № 360/2022, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій ПАНТЕЛЮКА Сергія Васильовича (посмертно) — лейтенанта нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Тіло Сергія доправили в рідне село через 28 днів після смерті. Поховали Пантелюка Сергія Васильовича 24 березня 2022 року у с. Бирлівка.
У вічній скорботі залишились батьки: Пантелюк Василь та Пантелюк Світлана, дружина Пантелюк Настасія та донечка Пантелюк Мілана.
У ці важкі, сповнені тугою та жалем дні, мешканці Бершадської територіальної громади розділяють біль утрати, сумують, віддають шану героїчному подвигу земляка!
Вічна та світла пам’ять. Герої не вмирають!
