Народився Гончарук Ігор Олегович 9 червня 2002 року у с. Мала Киріївка Бершадського (нині Гайсинського) району. Навчався у Малокиріївській загальноосвітній школі І-ІІст. Згодом навчався у м. Вінниця.
В 2021 році Ігор добровільно вступив до лав ЗСУ, підписавши контракт з однією з військових частин. Він зробив свідомий крок – захищати країну, родину та кожного із нас.
З початком російської агресії пішов захищати рідну землю. Брав участь в бойових діях на території Чернігівської та Харківської областей. Відважно проявив себе під час звільнення міста Чернігова.
Важко констатувати, але на жаль, у цій жорстокій війні гине цвіт нації – молоді, відважні, мужні.
29 липня 2022 року , виконуючи бойове завдання під населеним пунктом Перемоги Харківської області, загинув військовослужбовець Збройних Сил України Гончарук Ігор Олегович.
Тіло загиблого військового доправили до м. Ладижин, де проживає його мати.
2 серпня 2022 року Ладижин прощався з молодим солдатом, який загинув захищаючи Україну, Ігорем Гончаруком. На центральній площі міста відбувся траурний мітинг та прощання з Героєм. Земляки утворили коридор шани на останньому шляху Героя. Рідні, близькі, знайомі провели в останню путь молодого воїна, якому назавжди залишиться двадцять років.
Агресія російських окупантів проти України продовжується. На полях боїв гинуть найкращі воїни-Герої, які ціною власного життя захищають нашу рідну Батьківщину та нас із вами.
Слова подяки та доземний уклін за сина –справжнього патріота, відважного військового, згорьованій матері Анні Дмитрівні. Поділяємо Ваше величезне горе та схиляємо голови у глибокій скорботі.
Ми вічно будемо пам’ятати про подвиг Гончарука Ігоря і всіх героїчно загиблих українських військових.
