Самборський Петро Михайлович на родився 30 травня 1977 року у селі Устя  Гайсинського району Вінницької області. Тут пройшло його дитинство, юність. Після закінчення 9 класу пішов на курси трактористів, так, як з дитинства мав хист до техніки, особливо її ремонту та технічного обслуговування.

    Працював у місцевому господарстві аж до призиву на строкову службу. Після служби працював зв’язківцем в районному відділі телефонного зв’язку. Але техніка не давала йому спокою, то ж за запрошенням пішов працювати механіком в автобусний парк.

     З початком військової агресії на Сході та Півдні нашої держави, Петро не очікуючи виклику до військкомату - іде добровольцем. На протязі 2014 – 2016 років приймає участь у бойових діях у гарячих точках. Отримав дві контузії. Друга виявилась важкою, внаслідок якої був звільнений.

З початком повномасштабного вторгнення росії знову стає на захист країни. Усі хто знав Петра не переставали дивуватися його заповзятості, енергії, прагненню воювати, нищити ворога, здобувати перемогу. Він був справжнім воїном.

    16 березня 2023 року, під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області, захищаючи Україну, мужній житель села Устя отримав поранення, які виявилися несумісними з життям… Загинув вірний син, захисник своєї батьківщини, який  під час повномасштабного вторгненнярашистів в Україну  і до останнього свого подиху боронив рідну країну, не шкодуючи себе виконував поставлені завдання.

     Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та нехай добрий, світлий спомин про загиблого захисника  України стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

   24 березня  2023  року наш Герой Самборський Петро Михайлович повернувся додому на щиті.

   25 березня  2023  року відбулося  прощання із захисником вдома с. Устя. Він поліг смертю хоробрих на Запоріжжі  захищаючи кожного із нас.

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними.

Вічна пам’ять та слава Захиснику України!