Тупиця Дмитро Степанович народився 09 липня 1983 року у селі Поташня, а ріс та жив у с. Лісничому Гайсинського району Вінницької області. Закінчив місцеву школу, вступив до технікуму, де опанував професію електрика. Одружився, створив гарну родину, де із дружиною Світланою дбали для своїх донечок і мріяли про їх щасливе майбутнє.
Дмитро був добрим і щирим завжди привітний, не цурався різної роботи, любив життя. Він був чудовим сином, чоловіком, батьком. Батьком трьох прекрасних донечок, які завжди будуть пам‘ятати та з гордістю згадувати про свого тата.
Від самого початку повномасштабного вторгнення рашистів він став на захист рідної землі. Дмитро боровся за мирне небо для всіх нас, щасливе майбутнє для своїх і наших дітей, незалежність і свободу для рідної землі… Надійний, зібраний, відповідальний, таким він був для товаришів на фронті. А для земляків Дмитро був привітним, добрим, щирим, світлою людиною з великим серцем. Допомагав в усьому рідним, мужній, вірний захисник та патріот своєї Батьківщини.
20 березня 2023 року в результаті вогневого зіткнення з противником в н.п Бахмут, обірвалося життя мужнього воїна, мешканця села Лісниче Дмитра Степановича Тупиці. Він був готовий віддати і віддав своє життя, щоб зберегти нашу свободу, нашу країну і нашу землю. Це більше, ніж загибель військового. Це загибель життя, яке мало ще багато років перед собою. Життя, яке могло бути повним надії, мрій та досягнень. Життя, яке тепер не стане здійсненням.
Дмитро обіцяв повернутися живим із перемогою, але 26 березня 2023 року Бершадська територіальна громада попрощалася з Героєм - Тупицею Дмитром Степановичем. Смерть Дмитра Тупиці – це біль усієї громади, це біль усієї країни…
Гіркою ціною дається нашим воїнам кожен їх визвольний крок, кожен бій. Щирі співчуття родині. Спочивай з Богом, наш визволителю. Вічна пам‘ять тобі і вічний спокій твоїй душі.
Війна забирає найкращих. Ми сумуємо через трагічні втрати, які несе Україна, але попри усі випробування, продовжуємо стійко захищати свою незалежність та волю.
Віримо у нашу Перемогу! Герої не вмирають!