Народився Корній Віктор Миколайович 14 січня 1985 року в селі Лугова, тут минуло його дитинство, шкільні та юнацькі роки, звідси пішов у доросле життя.
Здобув професію тракториста у Гайворонському професійно-технічному ліцеї, який успішно закінчив у 2014 році. Але працювати трактористом не довелось, друзі запросили у Київ на будівництво, де спочатку працював підсобником. Та будучи працелюбним і цілеспрямованим, Віктор з часом став справжнім майстром в будівництві та сучасному оздобленні квартир і будинків. Коли був вільний час їхав у Лугову, до батьків, до друзів. Взимку приїхав до дому та отримав повістку. Мамі та друзям сказав слова, які промовляють десятки тисяч справжніх патріотів України: «Якщо не я, то хто?».
Війна не вибирає, а забирає життя найкращих синів України. Важке невимовне горе і пекучий біль прийшли в нашу громаду. Боронячи Україну від російських окупантів, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр, що під Бахмутом 11 травня 2023 року героїчно загинув наш земляк, син, брат, сусід, однокласник, бойовий побратим стрілець-снайпер Корній Віктор Миколайович.
Віктор, мужньо стояв на захисті Батьківщини, був вірний військовій присязі та українському народу. Загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність, захищаючи життя кожного з нас.
Загинув справжній герой, мужній захисник України, людина та воїн високої честі і гідності. Душі та серця найрідніших і найближчих людей розриваються від передчасної втрати, адже Віктор був дуже доброю і чуйною людиною, спокійним, разважливим, скромним і завжди посміхався. Його щире серце і широка душа завжди були відкриті для тих кого він любив, ким дорожив і хто був по життю поряд з ним.
13 травня 2023 року громада зустрічала Героя, який востаннє повернувся додому – траурний кортеж слідував до рідного дому в селі Лугова, а 14 травня 2023 року відбулося поховання Віктора Корнія.
З високого пагорба місцевого цвинтаря, де наш герой знайшов вічний спокій, він буде бачити все своє село, річку, ліс, буде бачити як його побратими нищать і женуть ворога з нашої землі, як повністю звільняють Україну і здобувають таку жадану та очікувану Перемогу.
Пам’ять про кожного воїна, хто здобуваючи перемогу відійшов у воїнство небесне, загинув від рук загарбника, обороняючи територіальну цілістність України, не буде забута ніколи. Ми пишаємося своїми захисниками мужніми, хоробрими, сильними та нескореними, вони назавжди залишаться у наших душах та серцях.