05 січня минає рік, як зупинилось молоде, полум’яне та щире серце нашого земляка - воїна Кушніра Сергія Леонідовича.
Уродженець села Сумівка, Сергій ще з дитячих років вирізнявся допитливістю, інтелектуальністю та винахідливістю.
26 лютого 2022 року Сергій, як доброволець мобілізувався до Збройних Сил України. Служив у 61-й механізованій мотострілковій бригаді в 100-му батальйоні. Сергій був відважним воїном, інтелектуальним, стратегічним, талановитим, позитивним, добрим, сміливим, сильним. Служив помічником командира, виконував багато функцій для успішного виконання бойових завдань.
Його бойовий шлях заради безпеки та захисту нашої країни, а це 10 місяців пекла та боротьби, пройшов через багато населених пунктів країни: с.Арбузинка, м.Вознесенськ, с.Мурахівка -Миколаївська область, с.Велике Артакове, с.Білокриниця, с.Токарівка, м.Херсон та м.Соледар, Донецька область.
Щирий, позитивний, надійний, умілий, сміливий Сергій мав багато планів на життя та клята війна все змінила... За мужність та відвагу, проявлені при захисті України, 6 грудня 2022 року Сергій Кушнір був нагороджений медаллю "Доброволець". Його любили і поважали побратими, йому довіряли бойові друзі, він був добрим та щирим у своїй родині. Мріяв здобути перемогу на ворогом та жити у щасті і любові…
На жаль його мріям не довелось здійснитися. 5 січня 2023 року при виконанні бойового завдання у місті Соледар, Бахмутського району, Донецької області, в результаті артилерійського обстрілу, Сергій отримав травми несумісні з життям.
Віддавши своє життя у бою, Сергій Кушнір подарував нам віру і надію в нашу Перемогу. Його жертовність – це наш український дух наш незламний та нескорений народ. За давньою українською традицією, згадаймо воїна Сергія щирою молитвою, добрим словом, вшануймо його пам'ять квітами, низько уклонившись священному місцю поховання. Герої не вмирають, бо ми їх пам’ятаємо…
